Болтиш

Статус:-
Вік:65.17 ± 0.64 м.р.
Місце:Кiровоградська обл.
Тип:Iмпактний кратер
Діаметр:0.024 км.
Болтиш

 
Boltysh
 
Вік: 65.17 ± 0.64 м.р.
D = 24 км
 Координаты
48° 45'N, 32° 10'E
 
Бо́втиська запа́дина — астроблема (залишки метеоритного кратера) поблизу села Бовтишка, на глибині кількасот метрів у центральній частині Українського щита (північне крило українського літосферного щита).
 
Загальний опис
 
Западина розташована у верхів'ї річки Тясмин — правої притоки Дніпра, на межі Кіровоградської та Черкаської областей, поблизу села Бовтишка Олександрівського району Кіровоградської області.
Закладена в кристалічних породах щита, вкритих червоноколірними пісками тріасового — ранньоюрського віку. Являє собою лійкоподібну депресію діаметром 24—25 км та завглибшки до 600 м, ускладнену центральним підняттям. У плані ізометрична. Оскільки западину «поховано» під товщею осадових порід потужністю до 500 м, її вивчення здійснювалося за кернами свердловин.
Більшість дослідників дотримується думки про метеоритне походження западини.
У межах Бовтиської западини розташована природоохоронна територія — ландшафтний заказник «Розумівська балка».
 
Породи
 
Основну частину розрізу становить 300-метрова товща вулканогенних та осадово-вулканогенних відкладів верхньоюрського, крейдового та ранньопалеогенового віку. Завершують розріз осадові утворення кайнозою — глини, алеврити, глинисті горючі сланці, буре вугілля, торф.
 
Історія досліджень
 
 
Уперше на Бовтиську западину звернув увагу Л. Ткачук (1933). Через 20 років тут було закладено перші свердловини, в яких було виявлено горючі сланці.
В 1963 році розвідку горючих сланців здійснювали працівники тресту «Київгеологія» під керівництвом Ю. Басса та В. Грабовського. Під осадовими породами було виявлено вулканічні туфи. Було висловлено припущення, що мільйони років тому тут діяв вулкан із кратером понад 20 кілометрів у діаметрі. Пізніше була запропонована гіпотеза, що Бовтиська западина — це астроблема, яка утворилася внаслідок падіння на Землю метеорита. Структура має всі ознаки вибухового метеоритного кратера: правильна кругла форма, кільцевий вал, центральна гірка, у межах кратера наявне плавлене скло, імпактити та брекчії вибухового походження. Остаточне визнання метеоритна гіпотеза здобула наприкінці 1990-х.
Бовтиський кратер є найбільшим серед подібних в Україні та входить до переліку найбільших у світі.
Згідно з початковими дослідженнями, вік кратера було визначено в межах від 55 до 170 млн років. Найчастіше траплялося значення 88 ± 3 млн років.
Наразі вважається, що вік кратера становить приблизно 65 млн років, що в межах похибок збігається з часом утворення кратера Чиксулуб на півострові Юкатан та крейдовим вимиранням.
Дно кратера після його формування було заповнено розплавом, під впливом якого на першому етапі атмосферні опади випаровувалися й утворення кратерного озера почалося лише після остигання розплаву до 100 °C і нижче. Гаряча вода реагувала з породами стінок кратера, змінюючи їхній хімічний склад. Висока температура перешкоджала розвитку життя, тому нижні 120 м розрізу відкладень зовсім позбавлено органічних залишків. Наступний етап характеризувався накопиченням осадів в умовах прісноводного басейну з нормальною температурою води. Потужність цієї частини розрізу, яка за палеофлористичними даними належить до палеоцену, сягає 300 метрів у центрі кратера. В еоцені кратер і прилеглі до нього ділянки було перекрито осадами потужністю 80—100 м.

БолтишБолтишБолтишБолтишБолтишБолтишБолтишБолтишБолтишБолтишБолтишБолтишБолтишБолтишБолтишБолтишБолтишБолтишБолтиш